Гарна поезія! Ось ше один гарний вірш:

Ганна Опищук, м. Київ
Вплітає травень гілочку жасмину.

Вплітає травень гілочку жасмину
У неповторність, наче у вінок.
Під сонцем будні гріють білі спини.
І ми до літа ближчаєм на крок.

Сміється вітер, дмухає в кульбабку.
Сміється, аж хапається за боки.
Зриває з неї білосніжну шапку
І підкидає до небес високо.

Погляньте, он на гілочці шишкар.
Ну де йому тут взятись, на Волині?
Жовтіє, наче сонечко з-під хмар.
А хмари в травні - як ніколи сині.

Нап'юсь весни, як білого вина.
Ну як, скажіть, як можна збайдужіти,
Коли навколо все нові дива,
А на порозі причаїлось літо.


Цей вір нещодавно прочитав у журналі "Дніпро".